Перші велокола

Ура! Вчора я поїхала більше 1 м без підтримки сідла на двоколісному велосипеді!velo_smile
У мене прогрес, оскільки попередня версія велосипеду, на якій я із задоволенням вишивала кола – це був супер-кльовий велосипед “Гном-4″. Хата батьків дозволяла, я з ним з’їздила не один кілометр по квартирі, аж поки остаточно з нього не виросла. Згодом у велокомпанії я не потрапляла, і аж минулого року… Чоловік взяв на прокат велосипед і вирішив мене повчити їздити. Рама цього велосипеда була вкрай велика на мене, а сідло не було чим відрегулювати і опустити. Тому я вчилася їздити таким чином: не сідаючи на сідло я крутила педалі, а Сашик біг за мною, підтримуючи сідло. Отак пробігли-проїхали десь більше 1 км… Понабивала собі купу синяків, і скажу чесно не відчула особливого задоволення від цієї їзди.
Вчора знову вирішили взяти велики на прокат, але вже 2, і я таки змогла проїхати пару метрів сама, потім ще пару… Одним словом рушати і крутити педалі навчилася, навіть трохи можу повертати, але ще по величезному радіусу. Ну що, ще багато попереду, чого вчитися.
Осьо як воно виглядає:
Bicycle

Categories: Everyday life, Lviv, Weekends
Tags: ,
  • http://alexnedoviziy.com/blog/ Alex Nedovizii

    Я би сказав, перші кілометри!

  • Julia Tykhan

    Кажеш…. Бо вони якісь дуже розірвані кілометри.

  • http://alexnedoviziy.com/blog/ Alex Nedovizii

    Перші кількасот метрів таки відбулись, я наполягаю…